Незважаючи на постійний "маятниковий" механізм і розхитування роботи банківської системи, суб'єктам господарювання навряд чи підійде рада "зберігайте гроші під матрацом або в банку, закопаної на городі". Причому найчастіше для юридичних осіб мова йде не про вклади в кілька тисяч або десятків тисяч гривень, а дуже часто про сотні тисяч. Тому питання безпеки, надійності захисту заощаджень, мобільності в управлінні власними коштами для бізнесу стоїть гостро.
Отже, моделюємо ситуацію: гроші лежать на депозиті в одному з банків України і суб'єкту господарювання необхідно їх повернути.
Причина повернення:
1. Бажання або необхідність достроково розірвати строковий договір банківського вкладу і відмова банку
В даному випадку юридичним особам варто пам'ятати, що для них, на відміну від фізичних осіб, статті 1060 цивільного кодексу передбачає таке право тільки в разі, якщо це прямо передбачено в договорі.
Судова практика, в тому числі і суди касаційної інстанції, не відступають від положень букви закону і задовольняють позови про дострокове розірвання договору банківського вкладу при наявності застереження в договорі про можливість і порядок такого розірвання.
Таким чином, якщо вказане вище умова дотримана (при підписанні нового договору з банком обов'язково зверніть увагу на наявність даних норм), алгоритм ваших дій наступний:
- Письмове звернення в банк з виявленням бажання розірвати договір в зазначений вами термін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
У листі також варто відзначити, що в разі неотримання відповіді на це звернення протягом певної кількості часу договір вважається розірваним з такої-то дати.
- Письмове звернення в банк з вимогою повернути депозит в термін не більше встановленого вами кількості днів з дати отримання листа шляхом, наприклад, переведення грошових коштів на інший розрахунковий рахунок клієнта (перші два пункти можна об'єднати).
- Скарга в Національний банк України в разі ігнорування або відмови у виконанні банком ваших законних вимог.
- Позов до суду про розірвання договору банківського вкладу та стягнення суми.
Вкладник в даному випадку може вимагати повернення суми вкладу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, відсотків річних (відсотки на неповернений вчасно з вини банку вклад нараховуються до дня, який передує його поверненню, в сумі, встановленої в договорі, або в розмірі облікової ставки Національного банку України - постанова Вищого господарського суду України від 4 червня 2014 з справі № 910/2166 9/13), пені за порушення зобов'язань. Варто тільки враховувати, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Однак в позові буде відмовлено, якщо на момент його подачі в банку введена тимчасова адміністрація або він знаходиться на стадії ліквідації, так як в цьому випадку закон передбачає спеціальний порядок повернення грошових коштів, про який піде мова нижче.
2. Відмова банку в поверненні депозиту по закінченні терміну дії договору банківського вкладу
В даному випадку будуть застосовні загальні положення про порядок виконання договорів і відповідальності за їх невиконання або неналежне виконання. Порядок дій вкладника ідентичний першому варіанту з різницею лише в мотивуванні вимог.
3. Визнання банку неплатоспроможним та введення тимчасової адміністрації
На наступний робочий день, після отримання офіційного рішення Національного банку України про визнання банку неплатоспроможним, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вводить тимчасову адміністрацію в банку строком на 3 місяці (цей термін може бути продовжений).
Порядок дій вкладників в цьому випадку регулюється спеціальним Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Далі - Закон). Із самої назви логічно припустити, що його дія поширюється тільки на фізичних осіб, а для юридичних повинен бути окремий нормативно-правовий акт з передбаченими гарантіями для них.
На жаль, на даний момент близько гарантування вкладів юридичних осіб в Україні немає, і це величезна проблема.
Так як введення тимчасової адміністрації в банку не може бути підставою відмови в поверненні вкладу (депозиту) (постанова Вищого господарського суду України від 30 вересня 2015 по справі № 910/765/15-г) - мова йде про вклади, термін яких закінчився, в іншому випадку діє обмеження на задоволення вимог вкладників і кредиторів, встановлене пп. 1 п. 5 ст. 36 Закону, суди, за відсутністю кращого, визначають, що до суб'єктів господарювання також необхідно застосовувати порядок задоволення вимог, передбачений Законом.
Так, відповідно до правової позиції Вищого господарського суду, викладену в постанові від 30 вересня 2015 по справі № 910 / +1965 / 15-х, положеннями ч. 1 ст. 2 Закону визначено, що вкладник - це фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Разом з тим Закон є спеціальним законом, що має пріоритет перед іншими нормативно-правовими актами при здійсненні тимчасової адміністрації в банку, а згідно з його перехідних положень законодавчих та інших нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитором банку є юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язаннях.
З огляду на викладене, з моменту віднесення банку до категорії неплатоспроможних з подальшим введенням тимчасової адміністрації в банку задоволення вимог кредиторів банку можливо тільки відповідно і порядку, встановленому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
У такому випадку для повернення грошових коштів необхідно звернутися до банку з письмовою заявою.
4. Прийняття рішення про ліквідацію банку
Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, також цю інформацію можна дізнатися з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори вправі заявити Фонду про свої вимоги до банку. Таким чином, вкладнику необхідно звернутися до банку з письмовою заявою протягом місяця, в іншому випадку він втратить право вимоги.
Після затвердження списку кредиторів, інвентаризації та оцінки активів банку, формування ліквідаційної маси у вкладника з'являється можливість задоволення своїх вимог за рахунок ліквідаційної маси.
Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від продажу майна (активів) банку після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі якщо обсяг коштів, отриманих від продажу майна (активів), недостатній для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору однієї черги. А вимоги до банку, незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними.
Патовість ситуації для юридичних осіб полягає в тому, що ст. 52 Закону відносить їх вимоги лише до 7 черги задоволення, а з огляду на те, що банк ліквідується саме через недостатність коштів для погашення вимог кредиторів, розраховувати на повернення вкладу в повному обсязі навряд чи доведеться. Єдине, що можна порадити - не пускати процедуру на самоплив, тримати руку на пульсі.
Хорошим варіантом для вкладника може стати взаємозалік вимог (за наявності кредитних зобов'язань в тому ж банку) в порядку ст. 601 Цивільного кодексу. Обов'язковою умовою є наступ терміну виконання зобов'язань. Однак залік зустрічних однорідних вимог можливий тільки до введення тимчасової адміністрації, оскільки в іншому випадку залік зустрічних однорідних вимог призведе до порушення порядку погашення вимог кредиторів (постанова Вищого господарського суду України від 16 грудня 2015 по справі № 910/9544/15).
У будь-якому випадку зрозуміло, що повернення вкладів юридичних осіб в порядку, передбаченому Законом, на даний момент - завдання не з легких. За права суб'єктів господарювання заступився Вищий адміністративний суд України, який звернувся до Верховного Суду, а той в свою чергу до Конституційного із заявою "Про відповідність (конституційності) Закону України" Про систему гарантування вкладів фізичних осіб "з положеннями статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України ". На даний момент відкрито конституційне провадження, справа розглядається судом.
Будемо сподіватися, що дане конституційне звернення запустить механізм забезпечення гарантій вкладників, в тому числі і юридичних осіб, на захист грошових коштів і реалізацію принципу непорушності права власності.
Дмитро Овсій,
адвокат, керуючий партнер АФ GORO legal
Підготовлено спеціально для Платформи ЛІГА: ЗАКОН
Зв'язатися з редактором